Що потрібно знати про псевдотуберкульоз

 

Що варто знати про псевдотуберкульоз! Ієрсиніоз – це захворювання тварин і людей, що характеризується ураженням паренхіматозних органів, шлунково-кишкового тракту, репродуктивної системи, суглобів і очей. Yersinia pseudotuberculosis викликає ієрсиніоз з характерними ознаками туберкульозу, тому цю форму захворювання називають псевдотуберкульозом. Псевотуберкулез відносять до зоонозних інфекцій з природною осередковістю.

При псевдотуберкульозі основним джерелом інфекції для людини є синантропні та дикі гризуни. Найчастіше спалахи хвороби реєструють пізньої зими і на початку весни, подеколи восени і взимку, коли є міграція синантропних гризунів на ферми і тваринницькі комплекси.

 Механізм передачі фекально – оральний: вживання забруднених збудниками продуктів (овочі, фрукти, молоко, м'ясо тощо), що не пройшло термічну обробку, особливо після тривалого зберігання в холодильнику чи підвалі, води з зараженого джерела (річки, ставки). Інкубаційний період 7-10 днів. Захворювання починається гостро, вже в перші години температура підвищується до 38-39С0. Збудник потрапляє в організм через стравохід і дуже швидко через лімфатичне та кровоносне русло розповсюджується організмом та спричиняє одночасне ураження багатьох паренхіматозних органів у вигляді гнійно-некротичного запалення. Симптоми захворювання схожі на грип та скарлатину. Тож, ефективність лікування залежить від своєчасно встановленого вірного діагнозу, тому головним є вчасно звернутись за допомогою до лікаря.

Пам’ятайте специфічної профілактики (щеплення) від даного захворювання не існує. Основу профілактики псевдотуберкульозу складають цілеспрямовані санітарно-гігієнічні заходи, а саме: - для пиття та приготування їжі використовувати воду тільки з перевіреного джерела водопостачання; - дотримуватись правил зберігання продуктів (в недоступному для гризунів місці) та технологій їх приготування; - постійно контролювати зберігання та вивезення побутового сміття і харчових відходів для запобігання розмноження мишей та щурів; - постійно дотримуватись правил особистої гігієни, особливо при догляді за тваринами та польових роботах; - вчасно проводити дератизаційні заходи в підсобних приміщеннях.

 

Бережіть себе та своє здоров’я!

 

 

Весняний паводок: профілактика інфекційних захворювань.

 

           Весняний паводок – природне явище, що може призвести до непередбачуваних наслідків. Усе залежить від погодних умов: він може пройти тихо та непомітно або наробити лиха. Поверхневий стік дощових і талих вод у межах населених пунктів може призвести до погіршення санітарного стану територій населених місць та виникнення епідемічних ускладнень - поширення інфекційних захворювань.

            Період весняної повені особливо небезпечний для тих, хто живе поблизу річки, ставка, водойми. Унаслідок весняного паводка, навіть при відсутності затоплення чи підтоплення, до підземних ґрунтових вод, а отже, й до свердловин, колодязів, каптажів природних джерел із скотомогильників, кладовищ, убиралень, хлівів, сміттєзвалищ та інших забруднених територій можуть потрапити збудники інфекційних захворювань: туберкульозу, лептоспірозу, черевного тифу, сибірки, вірусних гепатитів, яйця та личинки гельмінтів, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та ін. У зв'язку з цим існує ризик спалахів інфекційних хвороб.

            Іншим небезпечним фактором є наявність у ґрунтових водах нітратів – кінцевого продукту біологічного розкладання органічних речовин, які у великій кількості присутні у ґрунтах на територіях сільськогосподарських угідь та тваринницьких ферм. Наявність у питній воді нітратів вище гранично допустимої концентрації (50 мг/дм³) особливо небезпечна для немовлят та дітей молодшого віку через ризик виникнення отруєння, яке призводить до кисневого голодування організму, у тяжких випадках - з летальними наслідками.

            Для уникнення зараження інфекційними хворобами під час паводка слід дотримуватися таких рекомендацій:

• для пиття, гігієнічних цілей, приготування їжі використовувати кип'ячену або бутильовану воду; не використовуйте для пиття некип'ячену воду з криниць та природних джерел. Найкраще – взагалі відмовитись від вживання колодязної та джерельної води;

• не використовувати продукти, які були підтоплені, або вживати їх у їжу тільки після достатньої термічної обробки (варіння, смаження, запікання);

• обов'язково мити руки з милом після відвідування туалету, роботи на присадибній ділянці, прогулянок, контакту з тваринами, перед вживанням їжі;

• при вживанні овочів і фруктів у сирому вигляді ретельно мити під проточною водою, обдавати кип'ятком та не мити водою з відкритих водоймищ;

• нецентралізовані джерела водопостачання (колодязі, свердловини) прибрати від нанесеного бруду, почистити та продезінфікувати;

• індивідуальні вигреби та надвірні туалети у разі переповнення водою спорожнити за допомогою асенізаційної машини та продезінфікувати;

• у разі затоплення оселі просушити будинок, провести ретельне прибирання та дезінфекцію забрудненого посуду, домашніх речей та прилеглої території;

• очистити поверхню ґрунту від сторонніх предметів, городи і присадибні ділянки перекопати на глибину 20-25 см;

• провести дератизаційні заходи зі знищення гризунів у місцях їхнього можливого скупчення.

     У разі розвитку симптомів інфекційних захворювань (підвищення температури тіла, лихоманка, запаморочення, головний біль, біль у животі, нудота, діарея, нежить, кашель, пожовтіння шкіри, склер очей, висипання на тілі тощо) терміново звернутися за медичною допомогою та не допускати самолікування.

     

Дотримуйтесь гігієнічних заходів! Бережіть себе та своїх рідних!